Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Shulaia T$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Kiladze N. Dermatoscopic Criteria of Non-pigmented Basal Cell Carcinoma [Електронний ресурс] / N. Kiladze, T. Shulaia, A. Bulinska, L. Abrahamovych // Львівський клінічний вісник. - 2014. - № 3. - С. 32-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2014_3_9 Базально-клітинний рак шкіри (БКР) - одна з найпоширеніших злоякісних пухлин, частка якої складає близько 75,0 % усіх випадків раку шкіри. Попри те, що прояви БКР шкіри мають досить типові характеристики, різні клінічні форми можуть значно відрізнятися й інколи вимагають розширеної диференційної діагностики. Сьогодні щораз більшого значення в диференційній і ранній діагностиці новоутворень шкіри набуває дерматоскопія. Незважаючи на те що безпігментна форма БКР переважає у пацієнтів зі світлою шкірою, лише незначна кількість праць присвячена вивченню дерматоскопічних критеріїв безпігментної пухлини. Мета роботи - визначити дерматоскопічні критерії безпігментного БКР за допомогою алгоритму Г. Кітлера. Упродовж трьох років дослідження було виявлено 75 випадків непііментованої базально-клітинної карциноми - у 58 чоловіків та 17 жінок у віці від 47 до 80 років (середній вік - 62 роки). Діагноз було встановлено на основі аналізу клінічної, дерматоскопічної картини та подальших цитологічних або гістологічних досліджень. Дерматоскопічні зображення отримані завдяки DermLite 3 GEN DL3, підключеному до смартфона Samsung Galaxy (Android). Оцінка дерматоскопічної картини різних типів БКК проводилась у відповідності з алгоритмом аналізу зразків за Г. Кітлером. Вивчення 75 випадків безпігментного БКР показало, що основними дерматоскопічними показниками у всіх клінічних формах є моно- або поліморфний судинний рисунок, представлений серпантинними судинами з розгалуженим розташуванням, безструктурні ділянки та білі лінії, як додатковий критерій. Висновки: алгоритм Г. Кітлера дає змогу з'ясувати специфічні показники для ранньої і диференційної діагностики всіх клінічних субформ БКР і уникнути суб'єктивних метафоричних описів. | ||
| 2. |
Shulaia T. Acral Nevi: Dermatoscopic Features and Key Points [Електронний ресурс] / T. Shulaia, N. Kiladze, A. Bulinska // Львівський клінічний вісник. - 2017. - № 2-3. - С. 21-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2017_2-3_6 | ||
| 3. |
Kiladze N. Phages in Treatment of Some Deep Purulent Skin Infections [Електронний ресурс] / N. Kiladze, N. Chanishvili, T. Shulaia, Z. Bendeliani, Y. Zaichenko // Львівський клінічний вісник. - 2017. - № 2-3. - С. 39-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2017_2-3_9 Хронічні гнійні захворювання шкіри, що пов'язані з її придатками, виникають часто і є складовою піодермій. Через хронічний перебіг і труднощі лікування вони значною мірою впливають на якість життя пацієнтів, оскільки в разі резистентності до антибіотиків лікування стає малоефективним. Мета дослідження - подати звіт про результати лікування таких гнійних захворювань, як хронічний фолікуліт волосистої частини голови та абсцедивний підривний перифолікуліт голови, підтвердженої стафілококової етіології піофагами виробництва Інституту ім. Гіоргі Еліава (Тбілісі, Грузія). Матеріали й методи. У дослідження включено 87 чоловіків віком 18 - 56 років із хронічним фолікулітом (n = 52), сикозом (n = 30) і абсцедивним підривним фолікулітом та перифолікулітом Е. Гоффмана (n = 5) із бактеріоскопічно підтвердженим переважанням стафілококової флори. Для лікування використано піобактеріофаги виробництва інституту "Бактеріофаг" ім. Гіоргі Еліава (Тбілісі, Грузія). Беручи до уваги глибину уражень, застосували метод мезотерапії і ін'єкції піофагів за допомогою дермального напажу, папульно й точковим методом у всі ушкоджені ділянки. Процедури проводили раз на 3 - 4 дні до повного загоєння, лікування тривало близько місяця. У хворих із фолікулітом у всіх випадках досягнуто повного одужання. З метою спостереження за станом пацієнтів вони перебували під наглядом упродовж двох місяців. У випадках абсцедивного підривного фолікуліту та перифолікуліту Е. Гоффмана першим етапом лікування був піліні М. Джесснера, а далі - інтрадермальні ін'єкції в гнійні вузли й пазухи та дермальний напаж, папульне й точкове введення у всі ушкоджені ділянки. Курс лікування: 3 тижні раз на 3 дні з наступною перервою на 7 днів. Після цього курс повторювали. У всіх п'яти випадках остаточні результати були позитивними, і, незважаючи на те що косметичний дефект залишався, бактеріоскопічне дослідження підтверджувало відсутність бактеріальної флори. Висновки: переваги лікування гнійних захворювань шкіри голови фагами є беззаперечними, адже їх застосування може підсилити або ж замінити традиційну антибіотикотерапію. із огляду на це, існує потреба у подальшому вивченні проблеми. | ||
| 4. |
Rosendahl Cliff Non-melanoma Skin Cancers in Uranium Miners - Clinical Cases [Електронний ресурс] / Cliff Rosendahl, N. Kiladze, T. Shulaia // Львівський клінічний вісник. - 2018. - № 3. - С. 52-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2018_3_8 Шкідливий вплив урану на здоров'я людини добре відомий. Головним чином це стосується уражень респіраторного тракту і розвитку раку легенів. Нещодавно була висунута гіпотеза, що уран може активуватись під дією ульрафіолету, що своєю чергою може спричинити рак шкіри. Цю ідею підтверджує статистика по країнах із високим рівнем сонячної радіації та уранових депозитів, які активно розвиваються (Австралія, Казахстан, Канада, Росія та ін.). Наведено стислий огляд літератури та два випадки раку шкіри у робітників урановї шахти. Мета роботи - огляд літератури щодо впливу урану й ультрафіолету на виникнення раку шкіри та опис клінічних випадків з власної практики. Використано контент-аналіз, метод системного й порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень. Пошук джерел здійснено в наукометричних медичних базах інформації: PubMed-NCBI, Medline, CochraneLibrary, EMBASE, ResearchGate за ключовими словами: uranium miners, non-melanoma skin cancer, UV, dermatoscopy. Для цифрової дерматоскопії використано дерматоскоп DermLite DL3, вмонтований у камеру Galaxy S-4 Samsung Corporation, а також для імерсії і гель для ультразвукового дослідження. Всі зображення оцінені згідно з алгоритмом Г. Кітлера. Аналіз сучасних доступних літературних даних і власні клінічні випадки опосередковано підтверджують активацію похідних урану під впливом ультрафіолету та їх спільну роль у виникненні злоякісних новоутворень шкіри. Висновки: огляд літератури та клінічні випадки з власної практики свідчать, що видобування, обробка і збагачення урану за умов підвищеної інсоляції пов'язані з низкою ризиків не лише для дихальної системи, але й виникнення злоякісних новоутворень шкіри. Ризик захворювання на немеланомний рак шкіри в цих групах вимагає ретельного клінічного та дерматоскопічного моніториніу, а у підозрілих випадках і біопсії, проведення імунохімічних досліджень і т. ін. Не менш цікавим є вивчення статистичних показників росту онкологічної захворюваності в місцях покладів уранової руди і посиленої інсоляції. | ||
| 5. |
Shulaia T. Clear Cell Acanthoma/Pseudolymphoma: Clinical Dermatoscopic and Histological Correlation [Електронний ресурс] / T. Shulaia, N. Kiladze, A. Miriamidze // Львівський клінічний вісник. - 2019. - № 1. - С. 21-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2019_1_6 | ||
| 6. |
Shulaia T. S. Spitz nevus – Clinical, Dermatoscopic and Histological Features Correlation – Cases Report [Електронний ресурс] / T. Shulaia, N. Kiladze, A. Miriamidze // Львівський клінічний вісник. - 2020. - № 2. - С. 55-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2020_2_10 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |